Олов’яний-свинцевий припій
Елементарне олово
Олово — це сріблясто-білий блискучий метал, який зберігає свій блиск під дією повітря. Має добру пластичність і відносно крупнозернисту структуру. Коли aприпійстержень зігнутий, тертя між поверхнями розділу зерен виробляє характерний звук, відомий як «хропіння жерсті». Олово — це м’який метал із низькою-температурою плавлення- з температурою фазового перетворення 13,2 градуса. Нижче цієї температури воно перетворюється на порошкоподібне сіре олово (q олово), яке має алмазо-кристалічну структуру. При температурі вище 13,2° воно перетворюється на біле олово (B олово), демонструючи кубічну решітку-з центром і високу пластичність. -атоми олова можуть прискорити утворення -олова в нетрансформованих матеріалах. Додавання певних металевих елементів може значно знизити ризик цього олова; наприклад, національний стандарт США QQ-S-571 вимагає додавання 0,25% сурми до припою, щоб запобігти утворенню олова.
Олово має хорошу стійкість до корозії в атмосфері і зберігає свій металевий блиск; однак він не стійкий до корозії такими речовинами, як хлор, йод, каустична сода та їдкий калій.
У олов’яно-свинцевих припоях олово сплавляється з основним металом під час процесу пайки внаслідок металургійних реакцій, утворюючи паяні з’єднання.

Елемент Ведучий
Свинець — блакитнувато-сірий метал із яскравим металевим блиском на свіжовідкритій поверхні. Зазвичай ця поверхня швидко стає темно-сірою через псування та окислення на повітрі. Ця оксидна плівка має дуже міцну адгезію, захищаючи основний метал від подальшої корозії в навколишньому середовищі, надаючи свинцю його унікальну стійкість до різноманітних хімічних корозійних впливів і впливу навколишнього середовища. Свинець — це м’який метал із кубічною решіткою з центром на грані, що полегшує його обробку та формування. Свинець є токсичним металом, шкідливим для людини, тому поводитися з ним слід особливо обережно. Олов’яний-свинцевий припій (далі — припій) містить олово, яке в результаті металургійної реакції утворює сплав з основним металом під час процесу пайки. Однак свинець майже не реагує за будь-яких обставин. Однак додавання свинцю до олова як компонента припою дозволяє припою набути наступних чудових властивостей, яких не має ні олово, ні свинець:
Нижча температура плавлення, що полегшує роботу:
Температура плавлення олова становить 232 градуси, а свинцю - 327 градусів. Змішування олова та свинцю дає припій з нижчою температурою плавлення, ніж будь-який метал (температура плавлення 183 градуси). Через низьку температуру плавлення він відносно простий у обробці.
01
Покращені механічні властивості:
Олово має міцність на розрив 1,5 кг/мм² і міцність на зсув приблизно 2 кг/мм². Свинець має міцність на розрив приблизно 1,4 кг/мм² і міцність на зсув приблизно 1,4 кг/мм². Якщо їх змішати для утворення припою, міцність на розрив може досягати 4~5 кг/мм², а міцність на зсув 3~3,5 кг/мм². Після пайки ці значення стануть ще вище. Це значно покращує механічні властивості.
02
Зменшення міжфазного натягу:
Коефіцієнт дифузії (змочуваність) рідкого припою покращується завдяки зниженню поверхневого натягу та в’язкості, тим самим підвищуючи його текучість.
03
Стійкість до окислення:
Додавання свинцю до олова підвищує стійкість припою до окислення і зменшує окислення.
04
Олов’яний{0}}свинцевий припій
Основні причини, чому олово та свинець широко використовуються як припої в процесах-складання електронних виробів на основі свинцю:
- Вузький діапазон температур плавлення (тобто вузька пастоподібна область), яка дуже підходить для інженерних застосувань;
- Хороша змочуваність і механічні та фізичні властивості;
- Хороша економічна ефективність.
